— Ми хотіли б сказати декілька слів батькам — мамам і папам:
Богом вам дана — на вирощування, на виховання — душа дитини або навіть душі декількох дітей. І кожна з них — саме особа душа, ви це знаєте.
Ви покликали її, його, їх — народитися — і вони обрали вас… І Бог приймав у цьому участь; це — не випадковість!
Поки діти малі, батьки дуже багато в чому зумовлюють їхнє майбутнє!
І хороші батьки замислюються про те, що потрібно для цього робити, що у вихованні — головне?
… Сьогодні Нам хотілося б сказати про любов-довіру — як про спосіб виховання.
Потрібно зміцнювати не свою владу над дитиною, яка призводить до її слухняності, — але ростити взаємні любов і розуміння!
Для цього — потрібно вчитися бачити, чути, розуміти душу дитини!
Нехай її слухняність народжується з її довіри і поваги, а не зі страху покарання!
Нехай любов і піклування — ваші та її — будуть завжди взаємні!
Ви зітхаєте: як це складно, ніколи, немає сил! Але ж це, може бути, — якраз і є найважливіше у вихованні!
Ви — душа, дитина — душа. І душі можуть вчитися одна в одної. Спробуємо завжди пам'ятати — у відносинах і з дуже маленькими дітьми, і навіть з тими, хто вже майже дорослі, — що ця душа стала моєю дочкою або моїм сином якраз для того, щоб ми навчили один одного любові, терпінню, спокою, прощення, щоб дарували один одному знання, вміння, піклування…
… Спробуємо також пробуджувати усвідомлювання себе-душі — в дітях! І — через це — будемо пробуджуватися самі!
Почнемо разом дивитися на світ і пізнавати його — прекрасне Божественне Творіння! Розкажемо дітям те, що знаємо самі, — і через це будемо разом пізнавати нове! Хай побачити КРАСУ нам допоможуть фотоапарат, пензлі та фарби, або разом захочеться слухати когось..., або ми разом побіжимо, попливемо, або будемо працювати в саду... Але при цьому обов'язково потрібно бути відкритими до сприйняття один одного — і життя навкруги! І Бог буде допомагати! Адже це — Його радість: бачити, як тягнуться до світла, доброти, любові душі Його дітей!
— Як виховувати моральність в дітях? І як прививати основи моральності вже дорослим людям?
— Найкраще це робити — прикладом власним!
Адже головним вихователем є спосіб життя тих, хто живуть поряд. Це — і батьки, і вчителі, і суспільство в цілому. Життєві настанови, за якими живуть люди, (не гасла, а реальні життєві цінності окремих людей і всього суспільства) — виховують наших дітей!
Якщо ці приклади закарбовуються дитячими душами як зразки для наслідування, як еталони поведінки — то це і стає властивістю душ. Якщо такими еталонами стають любов, доброзичливість до всіх, дбайливість, повага — то потім ці властивості розвиваються при дорослішанні. Якщо ж закарбовуються емоції і поведінка протилежного полюсу — то потім доведеться дуже довго відучувати такі душі — через їхній біль — від пороків, що вкарбовуються з дитинства в пам'ять свідомості.
Багато таких властивостей — і позитивних і негативних — “успадковуються” потім і в новому тілі при наступному втіленні.
І все це є значущим не тільки для молодих душ!
— А що ж робити, коли моральні норми в суспільстві прийшли до занепаду, коли аморальність стала нормою, коли збочені моральні норми вже є засадами суспільства? Що робити, щоб посіяти в душах хоч мале насіння істинної моральності?
— Можна писати, створюючи образи, яким захочеться наслідувати!
Якщо відкрито говорити про людей, життя яких високоморальне і прекрасне, — то це може допомогти тим, хто захочуть теж стати такими ж героями духу!
Саме для того приходять на Землю Аватари — щоб явити зразки настільки чисті і прекрасні, так що багато душ спрямовуються до Них з великою любов'ю, приймають Їх поради, моральні заповіді, слідують Їхньому прикладу в усьому! Аватари являють Собою зразки Любові, Добра, Знання і проявляють все це кожним днем Своїх життів!
Богом вам дана — на вирощування, на виховання — душа дитини або навіть душі декількох дітей. І кожна з них — саме особа душа, ви це знаєте.
Ви покликали її, його, їх — народитися — і вони обрали вас… І Бог приймав у цьому участь; це — не випадковість!
Поки діти малі, батьки дуже багато в чому зумовлюють їхнє майбутнє!
І хороші батьки замислюються про те, що потрібно для цього робити, що у вихованні — головне?
… Сьогодні Нам хотілося б сказати про любов-довіру — як про спосіб виховання.
Потрібно зміцнювати не свою владу над дитиною, яка призводить до її слухняності, — але ростити взаємні любов і розуміння!
Для цього — потрібно вчитися бачити, чути, розуміти душу дитини!
Нехай її слухняність народжується з її довіри і поваги, а не зі страху покарання!
Нехай любов і піклування — ваші та її — будуть завжди взаємні!
Ви зітхаєте: як це складно, ніколи, немає сил! Але ж це, може бути, — якраз і є найважливіше у вихованні!
Ви — душа, дитина — душа. І душі можуть вчитися одна в одної. Спробуємо завжди пам'ятати — у відносинах і з дуже маленькими дітьми, і навіть з тими, хто вже майже дорослі, — що ця душа стала моєю дочкою або моїм сином якраз для того, щоб ми навчили один одного любові, терпінню, спокою, прощення, щоб дарували один одному знання, вміння, піклування…
… Спробуємо також пробуджувати усвідомлювання себе-душі — в дітях! І — через це — будемо пробуджуватися самі!
Почнемо разом дивитися на світ і пізнавати його — прекрасне Божественне Творіння! Розкажемо дітям те, що знаємо самі, — і через це будемо разом пізнавати нове! Хай побачити КРАСУ нам допоможуть фотоапарат, пензлі та фарби, або разом захочеться слухати когось..., або ми разом побіжимо, попливемо, або будемо працювати в саду... Але при цьому обов'язково потрібно бути відкритими до сприйняття один одного — і життя навкруги! І Бог буде допомагати! Адже це — Його радість: бачити, як тягнуться до світла, доброти, любові душі Його дітей!
— Як виховувати моральність в дітях? І як прививати основи моральності вже дорослим людям?
— Найкраще це робити — прикладом власним!
Адже головним вихователем є спосіб життя тих, хто живуть поряд. Це — і батьки, і вчителі, і суспільство в цілому. Життєві настанови, за якими живуть люди, (не гасла, а реальні життєві цінності окремих людей і всього суспільства) — виховують наших дітей!
Якщо ці приклади закарбовуються дитячими душами як зразки для наслідування, як еталони поведінки — то це і стає властивістю душ. Якщо такими еталонами стають любов, доброзичливість до всіх, дбайливість, повага — то потім ці властивості розвиваються при дорослішанні. Якщо ж закарбовуються емоції і поведінка протилежного полюсу — то потім доведеться дуже довго відучувати такі душі — через їхній біль — від пороків, що вкарбовуються з дитинства в пам'ять свідомості.
Багато таких властивостей — і позитивних і негативних — “успадковуються” потім і в новому тілі при наступному втіленні.
І все це є значущим не тільки для молодих душ!
— А що ж робити, коли моральні норми в суспільстві прийшли до занепаду, коли аморальність стала нормою, коли збочені моральні норми вже є засадами суспільства? Що робити, щоб посіяти в душах хоч мале насіння істинної моральності?
— Можна писати, створюючи образи, яким захочеться наслідувати!
Якщо відкрито говорити про людей, життя яких високоморальне і прекрасне, — то це може допомогти тим, хто захочуть теж стати такими ж героями духу!
Саме для того приходять на Землю Аватари — щоб явити зразки настільки чисті і прекрасні, так що багато душ спрямовуються до Них з великою любов'ю, приймають Їх поради, моральні заповіді, слідують Їхньому прикладу в усьому! Аватари являють Собою зразки Любові, Добра, Знання і проявляють все це кожним днем Своїх життів!
Наводяться цитати з книги Класика духовної філософії та сучасність.
Комментариев нет:
Отправить комментарий